Дмитро Жеман: Поняття “небаланс води” – це узаконена несправедливість

Проблема так званого «небалансу води» в багатоквартирних будинках стала однією з найгостріших тем у сфері комунальних послуг. Голова Одеської міської організації ВО «Батьківщина» Дмитро Жеман виступив з ініціативою змін до законодавства, які покликані навести лад у сфері водопостачання та припинити практику несправедливих донарахувань мешканцям.

Що таке «небаланс води»?

У побуті «небалансом» називають різницю між обсягом води, що зайшов у будинок через загальний лічильник, і сумарними показниками всіх квартирних лічильників. Наприклад, будинок спожив 100 кубів, а мешканці разом зафіксували лише 80. Решта 20 кубів визнаються «небалансом» — і цей обсяг безапеляційно розподіляється між усіма мешканцями, незалежно від їхнього фактичного споживання.

Причин виникнення небалансу багато: від технічних втрат у мережі — до махінацій із лічильниками, самовільних врізок у труби, або банального ухилення від подання показників і сплати рахунків. Проблема в тому, що відповідальність за ці втрати перекладається на всіх інших мешканців будинку.

«Це не просто технічна похибка — це фінансове навантаження на людей, яке не має нічого спільного з принципом справедливості. Люди платять за воду, яку не споживали, і за послугу, якої фактично не отримували», — зазначає Дмитро Жеман.

Чому «чайникова» аналогія не працює

Останнім часом водоканали все частіше використовують популярну метафору — мовляв, «ви як у кафе замовили чайник на всіх, і рахунок ділиться між усіма, незалежно від того, хто скільки випив». Але, як наголошує Жеман, ця аналогія є маніпулятивною.

По-перше, у кафе ви самі обираєте послугу, а у випадку з водопостачанням — це базова потреба, яку забезпечує монополіст. По-друге, у кафе видно, хто скільки випив, а у будинку — джерела втрат часто невідомі. По-третє, якщо офіціант розлив чай — це його провина. А втрати у водоканалі компенсує споживач. По-четверте, у кафе є вибір, а з водою — його немає.

«У нашому випадку “чайник” протікає. А гроші за розлиту воду платить не офіціант, не заклад — а ви. Це не сервіс. Це система, побудована на безвідповідальності постачальника і безсиллі споживача», — наголошує Жеман.

Що пропонується змінити?

Дмитро Жеман разом із експертами у сфері житлово-комунального господарства та юристами гкаже про необхідність внесення змін до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Ключова пропозиція — встановити обов’язок водоканалу визначати причину небалансу. І головне: заборонити донарахування мешканцям до моменту виявлення джерела втрат.

Це означає:

  • проведення перевірок стану мереж;

  • виявлення врізок і порушень;

  • відповідальність постачальника за аварії та витоки.

«Необхідно повернути систему обліку у рамки здорового глузду. Якщо хтось порушив правила — має відповідати він, а не всі. Якщо є витік — це технічна проблема, і не споживач має за неї платити. Ми не маємо бути спонсорами недбалості», — вважає Жеман.

Судова практика не на боці людей

Сьогодні більшість судових рішень у таких спорах стають на бік водоканалів. Аргумент — вода зайшла в будинок, отже, послугу надано. Те, що її не отримав конкретний споживач — нібито не має значення.

Саме тому Жеман закликає до змін не лише в законодавстві, а й у підходах до захисту прав споживачів. Від імені одеської організації «Батьківщини» вже стартувала ініціатива «Чесні тарифи», яка передбачає:

  • збір підписів на підтримку змін;

  • юридичні консультації мешканцям;

  • інформаційні кампанії у ЗМІ та соцмережах;

  • публічний тиск на постачальників і депутатів.

«Ми не проти водоканалів. Ми за чесні правила. І якщо постачальник не може забезпечити точність обліку — він не має права перекладати свої втрати на плечі людей», — підсумовує Дмитро Жеман.

📍 Слідкуйте за новинами та іншими соціальними проєктами на сайті в соцільних мережах

Facebook     TikTok       Instagram       YouTube

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *