Голова Одеської міської партійної організації ВО «Батьківщина» Дмитро Жеман впевнений, що ухвалення законопроєкту № 13704 зможе зупинити корупцію у сфері медичної допомоги та протезування військових.
— Пане Дмитре, зараз активно обговорюється законопроєкт 13704, який ініціювала команда Юлії Тимошенко. У чому його головна суть?
— Цей документ — про гідність. Про те, щоб кожен поранений захисник України знав: держава не кине його на півдорозі. Сьогодні система лікування, реабілітації та протезування побудована так, що люди змушені буквально «вибивати» своє право на допомогу. А це — приниження. Законопроєкт 13704 пропонує чітку, прозору й справедливу модель: держава покриває 100 % витрат на лікування, реабілітацію та протезування — до повного одужання людини.
— Часто можна почути, що головна мета — подолати корупцію в цій сфері. Як саме це планується зробити?
— Корупція з’являється там, де є ручне управління й непрозорі правила. Ми пропонуємо усунути ці лазівки. По-перше, буде запроваджено референтні (фіксовані) ціни на протези — це унеможливить завищення вартості, яке сьогодні сягає десятків тисяч гривень «у тіні».
По-друге, усі протезні майстерні проходитимуть ліцензування, що відсіче випадкових або шахрайських гравців.
І головне — направлення на ВЛК відбуватиметься лише після лікування та реабілітації, а не «автоматом», як це зараз часто буває, коли поранену людину фактично списують, не давши шанс на відновлення.
— Яких результатів ви очікуєте від ухвалення закону?
— Насамперед — людського ставлення. Ми говоримо про людей, які віддали здоров’я за Україну. Їхня реабілітація має бути не предметом бюрократії, а справою честі держави.
По-друге, зникне поле для зловживань, коли чиновники або приватні структури наживаються на війні.
І по-третє, буде створено систему реального контролю за якістю медичної допомоги та протезування. Це не просто фінансове питання — це питання довіри. Якщо держава навчиться чесно виконувати свої зобов’язання перед захисниками, то зможе повернути довіру й у ширшому сенсі.
— А які можуть бути ризики під час реалізації цього закону?
— Найбільший ризик — це опір системи. Комусь невигідно втрачати «схеми» і надприбутки. Дехто скаже: «немає грошей», але я впевнений — на захисників гроші завжди мають бути.
Також треба, щоб нові правила не перетворилися на формальність. Ліцензування, контроль, ціни — усе це потрібно робити публічно, з участю ветеранських організацій і громадськості.
— Наскільки, на вашу думку, реально ухвалити цей законопроєкт у нинішніх політичних умовах?
— Якщо суспільство буде активним, закон буде прийнято. Бо це питання не партійної боротьби, а державної совісті. Команда «Батьківщини» готова працювати з усіма фракціями, щоб знайти компроміс і забезпечити підтримку. Ми вже бачимо, що цей законопроєкт підтримують сотні ветеранських організацій і місцевих рад. Тож м’яч — на полі парламенту.
— І наостанок: що потрібно зробити вже зараз, аби закон не залишився на папері?
— Найперше — говорити правду. Люди мають знати, чому нинішня система несправедлива. Друге — мобілізувати громади, ветеранські спілки, лікарів, юристів, щоб вони публічно підтримали зміни. І третє — тримати це питання в центрі уваги медіа.
Кожен поранений захисник має знати: країна, за яку він воював, не забула про нього. І цей законопроєкт — реальний крок до того, щоб це стало нормою, а не винятком.